- мізкуватий
- —————————————————————————————мізкува́тийприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
мізкуватий — а, е, розм. З розумом, розумний; тямущий … Український тлумачний словник
різкуватий — а, е. Трохи різкий (у 1 5 знач.) … Український тлумачний словник
різкуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
мізковитий — а, е, розм. Те саме, що мізкуватий … Український тлумачний словник
різкуватість — тості, ж. Абстр. ім. до різкуватий … Український тлумачний словник
різкувато — Присл. до різкуватий … Український тлумачний словник
розумний — 1) (який має неабиякий розум), недурний, хитромудрий, толковий, голова(с)тий, мізкуватий, мізковитий, кебетливий, кебетний; мудрий (який має глибокий розум і великий життєвий досвід); мислячий (який глибоко й самостійно мислить) Пор. кмітливий 2) … Словник синонімів української мови
огузкуватий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови